Хто і що вбиває головну річку України

Miscellanea: Стогін Дніпра: Стан головної річки України критичний. Дніпро вже не «реве», він тільки стогне ... річка вмирає!
У самому центрі столиці прямо посередині Дніпра, можна стояти по коліно у воді.
Найбільша, найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії
з'явилося 57 мілин, які незабаром можуть стати островами.
Споживацьке ставлення
до річки призвело до того, що земснаряди працюють не на благо річки і
суспільства, прибираючи наноси і розчищаючи судноплавний шлях (фарватер), а
виходячи з корисливих цілей, видобуваючи пісок на продаж. В результаті між
мостом Метро і мостом Патона на середині річки, стало настільки дрібно, що вже
з води визирають "нові" острова.

7
серпня 2020 року на мілководній ділянці поблизу моста ім. Патона в столиці, прямо
посеред Дніпра пройшла прес конференція «Пішки
по Дніпру. Хто і що вбиває головну річку України? ». Вчені, чиновники і
громадськість розповіли про причини такого стану головної водної артерії
України.

Найдавніша
річка Європи катастрофічно міліє. Зараз мілини займають 30% дніпровського
басейну. При тому, що критичною масою вважається 15%. Однією з причин обміління
річки є втрата власної течії, що так само відзначилося і на якості річкової
води. Не варто забувати, що 2/3 населення країни п'ють воду з Дніпра.

-      
Перегородивши Дніпро
греблями, Найбільшу річку Європи позбавили власної течії і вона не в змозі
змити все те, що потрапляє в неї разом з побутовими і виробничими стоками. Але
ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти ... Вода
в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва
- говорить глава Національного екологічного ради України Олександр Чистяков - Берега хаотично забудовуються, знищуючи
природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови ... Заганяючи
природоохоронну берегову територію в бетон Дніпро позбавляють можливості самоочистити
свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають річку на
частини, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, а також русло Дніпра.
Річка з кожним роком все більше цвіте, заростає, міліє ... Екологічний стан
річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Тільки в спогадах класиків Дніпро
залишився «широким і могутнім ...»

-      
У Дніпро впадає сотні
малих річок. Вони як вени повинні своїми водами наповнювати і давати життя
головній річці країни. Не має сенсу лікувати -Дніпро, при цьому забуваючи про мали
річки. А ось з ними справді біда. Ні хто не займається ними. За роки
Незалежності з карти України зникло понад ДЕСЯТИ тисяч малих річок. Вони міліють,
заростають, пересихають. В них скидають різні стоки і сливи. Поля підійшли
впритул до водойм і після рясних дощів вся хімія з них змивається у воду. По
дренажних каналах все це попадає в малі річки, в яких випалюють все живе. І
течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні ... – говорить постійний
«мешканець води» керівник Водно-моторного Клубу «Видубицький» Володимир Стрела.

За
даними національної Гідрометслужби, концентрація ряду токсичних сполук у
багатьох річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.

Водойми
країни забруднюються на місцевому рівні сполуками важких металів (мідь, цинк,
марганець хром шестивалентний), а також сполуками азоту, нафтопродуктів,
фенолів і інших небезпечних дарів цивілізації.

У
2019 року в водойми України було скинуто понад 2 млрд. кубометрів всіляких
стоків, з яких 1/3 це неочищенні.

Проблема
зі стічними водами по всій Україні. І Київ, навіть зі своїм мільярдним
бюджетом, не є винятком. Ну, а про те, що стікає по дощовим каналізаційним стокам
у Дніпро можна писати кримінальні романи.

У
Києві близько двох тисяч авто мийок. Фактично всі вони врізані в дощові каналізації,
за якими без всяких очисних споруд брудні води потрапляють в Дніпро.

-      
Практично всі миючі
засоби виготовлені на основі фосфатів. А вони є добривами для водної
рослинності. Тому Дніпро з кожним роком все більше цвіте. У перенасиченої
фосфатами воді водорості посилено розмножуються, а потім, відмираючи, виділяють
небезпечні токсини і спалюють розчинений у воді кисень. В результаті
починаються масові замори у риби, а вода загниває. Восени вся ця гниюча маса
водних рослин лягає на дно річки, перетворюючи її в болото ... - каже голова
громадської ради при Держекоінспекції Михайло
Захарченко - Надалі ситуація може ще більше погіршитися і призведе, в
кінцевому підсумку, до виникнення екологічної катастрофи не тільки
українського, але і європейського масштабу.

Слід
також зазначити, що 2020 рік є маловодних. А коли розраховуються гранично
допустимі норми скидів у водні об'єкти стічних вод, то розраховується
сезонність, і наповненість вод. Чим менше в річках води, тим більше в них
концентрація різних забруднювачів.

-      
Згідно з українським
законодавством, порушникам які забруднюють наші водойми загрожує штраф в
розмірі 1700-3400 грн, що не відлякує їх ... Це мізер порівняно з тим, який
колосальний збиток для наших водойм завдають неочищені стоки. Тому підприємства
і не поспішають займатися дорогою модернізацією або будівництвом очисних споруд
- каже начальник Департаменту Держекоінспекції Вадим Литвиненко - Сьогодні штраф, в прямому сенсі слова, є
насмішкою для тих, хто в величезних масштабах отруює або розкрадає річку.

Потрібно
брати за основу досвід боротьби за чисті ріки в цивілізованих країнах. Там
штрафи просто колосальні. А винуватців-забруднювачів закривають до тих пір,
поки ними не будуть виконані всі екологічні вимоги. Скидання неочищених стоків
там категорично заборонено - продовжує Литвиненко.

Для
України життєво необхідно більш жорстке природоохоронне законодавство. Потрібно
боротися з отруєнням наших річок збільшуючи штрафи до небес, посилюючи
покарання аж до кримінальної відповідальності.

-      
Однак є ще одна
обставина, яка повинна бути під жорстким контролем, - заборонена законом масова
забудова прибережної смуги, яка призводить до зарегульованості стоку і зупиняє
течію, від чого річка міліє - стверджує начальник Депортамент екології при
Київській міській державній адміністрації Олексій
Савченко.

А
поки… з кожним роком все більше Дніпро цвіте, заростає і міліє.

-      
Державна екологічна
інспекція готова виконувати, і виконує свої функції для захисту екології
Дніпра. Однак, ми діємо в рамках чинного законодавства і далеко не все залежить
від нас. Тому, якщо хочемо врятувати головну річку України, про це слід
говорити на найвищому державному рівні. І не тільки говорити, а й приймати
конкретні дієві рішення. ДЕІ в межах власного функціоналу буде їх виконувати і
робити все можливе, щоб зберегти Дніпро для наступних поколінь, - говорить
глава Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.

Тому
голова Держекоінспекції пропонує негайно приступити до написання комплексної
програми з оздоровлення річки Дніпро. У програмі повинні бути задіяні центральні
та місцеві органи влади разом з громадськістю.

Треба
поспішати. У Дніпра немає часу чекати. Потрібно ще «вчора» почати вирішувати
питання щодо його врятування і поетапного відновлення.

В
Україні 63 тис. річок,
40 тис. озер,
понад тисячу сто водосховищ, 400 тис. ставків. В країні 1млн.300 тис. га прісної
акваторії. Здавалося б, такий водний достаток ... Але в той же час ми на
Європейській екологічній карті значимося як  маловодна країна, тому що забруднили свої
водні ресурси до такої міри, що не можемо з них брати питну воду.

Брак питної води в світі
ООН назвало проблемою номер ОДИН. На сьогодні понад 2,6
млрд людей не мають доступу до чистої питної води. 37 країн живуть на привізній
воді.

У
світовому рейтингу «Поновлювані внутрішні ресурси прісної води на душу
населення», який публікує Всесвітній банк, Україна посідає 125-е місце в списку
з 180 країн. Ми стоїмо а цьому списку десь між Ефіопією і Чадом, африканськими
країнами ... а в південних регіонах України співвідношення водних запасів на
душу населення ще гірше. Тому дефіцит водних ресурсів - одна з найбільш
очевидних загроз України.

Дніпро
сьогодні серйозно хворий. І у цієї хвороби є людське ім'я ... Йому життєва,
необхідна допомога. Порятунок його знаходиться в Державній програмі з
оздоровлення акваторії Дніпра. Разом з головною рікою країни волають про
порятунок і тисячі вітчизняних водойм.

-      
Україні потрібна НОВА
Водна ПОЛІТИКА!!!! Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і
підходити до її охорони та використання з усією відповідальністю! Без розуміння
цього нас може очікувати похмура перспектива - стверджує Олександр Чистяков - У
той же час не покидає віра, що розум і щира любов до свого краю переможуть, і в
кожен дім прийде чиста, здорова вода!

Прес
служба Національного екологічного ради України

____________________________________________________________________

У прес-конференції
прийняли участь: представники Міністерства захисту
довкілля, Державної екологічної інспекції України, Агентства водного
господарства України, КП «Плесо», Інституту гідробіології НАН України,
Інституту водних проблем і меліорації НААН України, експерти Національної
екологічної Ради України.

Організатори:
Водно-моторний Клуб «Видубицький», Асоціація рибалок України, Міжнародне
Товариство Прав Людини – Українська секція, Асоціація човнярів Київщини,
Водно-моторний Клуб «Фенікс.